Біль зриває дах

Біль зриває дах,
Спалює мости.
Вона в Його очах
Бачила сліди.
Ніжний і міцний –
Він був наче сон,
Та ховав брехню
За долонь теплом.
Холодом душі
Він Її зігрів,
Тільки полюбить
Так і не зумів.
Він – це чорний біль,
Не Її любов.
Зупинив життя,
І по венах кров
Більше не тече.
Крові там нема.
Чути лиш слова:
“Все було дарма”
15.04.2005