“У Німеччині вони спочатку прийшли за комуністами, але я не сказав нічого, тому що не був комуністом. Потім вони прийшли за євреями, але я промовчав, тому що не був євреєм… Потім вони прийшли за членами профспілки, але я не був членом профспілки і не сказав нічого. Потім прийшли за католиками, але я, будучи протестантом, не сказав нічого. А коли вони прийшли за мною – за мене вже не було кому заступитися “. Мартін Німьоллер
постійно переконуюсь в тому, що наші люди по-доброму не розуміють, і “в сортах лайна не розбираються”, допоки не скуштують всіх можливих сортів того самого лайна. Такий собі мазохізм.
Не існує абсолютного добра. Надто коли йдеться про владу і гроші.
Є лише менше зло.
Якби це раніше зрозуміли 4,36% виборців (вирішальні відсотки, треба сказати),все сьогодні могло би бути інакше.
