Джонатан Сафран Фоєр “Страшенно голосно і неймовірно близько”

image
Вона простягнула мені свою руку, а я не знав, як саме мені її взяти,і я просто зламав її своєю мовчанкою.
***

Хіба не дивно,що к-сть небіжчиків збільшується,а Земля не змінюється у розмірі? Можливо,одного дня просто не стане місця для нових мерців?
***

Тільки через те, що ти атеїст, не означає, що ти б не хотів знати, для чого існують речі навколо тебе.
***

Кінець стражданням не виправдовує самих страждань, та й не буває кінця стражданням.
***

Ніщо не може бути водночас красивим і правдивим.
***

– Я змінив Всесвіт!
– Так, змінив.
– Я – Господь!
– Ти ж атеїст.
– Ну тоді, я не існую!
***

Сподіваюсь, ти ніколи не любитимеш нікого так сильно, як я люблю тебе.
***

Людина – це єдина тварина, яка вміє червоніти та сміятися, сповідує релігію, веде війну та цілує в губи. Тож, у якомусь сенсі, що більше ви цілуєтесь в губи, то більше ви людина.
***

Дерева вдихають тоді, коли люди видихають.
***

Кожна людина хоче цього від іншої людини – не саму любов, а лише наявність цієї любові, як наявність запасних батарейок до ліхтарика у коридорній шафі в наборі для екстрених випадків.
***

– А хіба моє життя і мої почуття – це не одне і те ж?
***

Мені подумалось, який сором, що нам взагалі потрібно жити, але ж яка, водночас, трагедія, що ми маємо прожити лише одне життя, бо якби у мене було два життя, то одне з них я провів би з нею.
***

Уперше в житті я замислився над тим, чи життя взагалі варте тих зусиль, яких треба докласти, щоб жити. Що саме робить його вартим цього? Що такого жахливого в тому, щоб завжди бути мертвим, нічого не відчувати, і навіть не бачити снів? Що такого чудового у можливості щось відчувати і бачити сни?
***

А що, якби додавати до води у душі якийсь хімікат, який взаємодіяв би з іншими чинниками, наприклад, із пульсом людини, або її температурою, або впливав на мозкову діяльність, щоб шкіра могла міняти своє забарвлення залежно від кольору власника? Якби ви були страшенно радісні, ваша шкіра ставала б зеленою, і звичайно, якби ви злились, то шкіра набувала б червоного відтінку, а якщо б ви почувались кепсько, вона ставала б коричневою, а якби ви були сумні, то й шкіра забарвлювалась би у похмуро-синій колір.
Одразу було б видно, що людина зараз відчуває, і тоді ми могли б бути більш обачними у ставленні до інших людей, бо навряд чи ви захотіли б сказати людині з пурпуровою від злості шкірою, що ви незадоволені її запізненням. І навпаки, якби вам зустрілася людина із рожевою шкірою, вам би одразу захотілось поплескати її по спині зі словами: “Мої вітання!”.
Ще одним доказом того, що це стало б просто чудовим винаходом, було би те, що часто нас сповнюють почуття, але не розуміємо, що саме гами керує в цей момент. “Я чимось збентежений? Чи я просто запанікував?” І це збентеження змінює ваш настрій, воно саме стає вашим настроєм, і ви перетворюєтесь на збентежену та похмуру людину. Але за допомогою такої спеціальної води ви могли б подивитися на свої помаранчеві долоні та подумати: “Я щасливий! Увесь цей час я насправді був щасливим! Яке полегшення!”
***

Немає нічого поганого у пошуку компромісу. Навіть якщо цей компроміс доводиться шукати усюди.
***

Можна йти на компроміс із власним життям, але не можна цього робити із життям після смерті.
***

Сором’язливість – це коли ти відвертаєшся від того, чого страшенно бажаєш. Сором – коли ти відвертаєш голову від того, чого страшенно не хочеш.
***

Я стомилася, – сказала я йому. – Не виснажена зсередини, а виснажена наскрізно. Наче одна з тих дружин, що одного ранку прокидається і каже, що більше не пектиме хліб.
***

Не можна захистити себе від суму, не захистивши себе від радості.
***

Я хотіла йомудещо сказати. Але я знала, що мої слова зроблять йому боляче. Тому я поховала їх у собі, дозволивши їм зробити боляче мені.
***

Скільки сотень тисяч дотиків триває кохання?
***

Він обіцяв, що все буде добре. Я була ще дитиною, але вже тоді я знала, що добре не буде. Але від цього тато не був в моїх очах брехуном. Він був моїм татом.
***

Я жалкую, що витратила ціле життя на те, щоб навчитися жити, Оскаре. Якби я могла прожити життя заново, я б усе зробила інакше.
***

Люди пишуть листи тим, із ким не можуть бути поруч.
***

Ось у чому полягає трагедія любові: найбільше у світі ти любиш те, чого немає поруч.
***

Сподіваюсь, ти ніколи не думатимеш ні про кого стільки часу, як я думаю про тебе.
***

Відчувати біль все одно краще, ніж не відчувати нічого, правда ж?
***

Усе живе мусить померти, і в цьому наші життя чимось схожі на хмарочоси. Дим здіймається із різною швидкістю, але ві горять, усі у пастці.
***

Якось я читав у “National Geographic” про те, що коли тварина думає, що скоро помре, вона впадає у паніку і поводить себе як божевільна, але коли вона знає, що скоро помре, то поводиться дуже, дуже спокійно.
***

Це було жахливо. Усе те, що ми не змогли розповісти одне одному. Кімната наповнилася розмовами, які ми не вели.
***

Моя найбільша помилка – це така сильна надія на майбутнє.
***

Я думаю, що життя після смерті – це період до твого народження.
***

Я не знав, як мені бути з нею і бути без неї.
***

Я не хотів нічого чути про смерть. Усі навколо тільки про неї й говорили, навіть коли мовчали, я знав, що вони про неї думають.
***

Емоційним бути легко – завжди можна влаштувати істерику.

Про автора Dark Vesta

Невиправна мрійниця
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

ten × one =